Антимайдан – революція колод?

Дата . Категорія Думка, Спомин

Слободан Мілошевич спровокував конституційну кризу 15 березня, перешкодивши представнику Хорватії очолити Президію Югославії, тим самим “комуністи” Мілошевича заблокували систему спільного керування державою Югославія. Цими діями він також унеможливив досягнення згоди із конституційної перебудови Югославії на конфедеративних засадах. Так Мілошевич від “оборони Югославії” перейшов на засади створення “Великої Сербії”. За два тижні головний сербський “комуніст” та Туджман (президент Хорватії у 1990-99 – прим. перекладача) мали таємну зустріч у Караджорджеві і домовились щодо поділу Боснії і Герцеговини; в обмін на це Мілошевич пообіцяв припинення заворушень сербів у Хорватії.

Після жорстокого наведення сербських порядків у Косово (з 1986), у 1990 Мілошевич зорганізував повстання сербів і у 1991 почав відкриту агресію та загарбання земель, що не належали до Сербії. У цій імперіалістичній політиці він заручився підтримкою Заходу (Великобританії, США, Франції) та СРСР.

На багатопартійних виборах у 1990 серби втратили повноту державної влади, і водночас із участю у новому, “демократичному” уряді, вони також проголосили автономну територію, так звану “Країну” (самоврядну автономну область). Інсценуванням захоплення влади сербськими екстремістами у хорватських місцевостях з сербськими меншинами (у 1990 у Хорватії жило 4,6 мільйонів людей, із них 12% або 0,6 мільона сербів) планувалося спровокувати Хорватію на силову відповідь, щоб ЮНА (Югославська Народна Армія) мала виправдання військовому вторгненню під приводом захисту конституції СФРЮ.

balvan_r

Назва “Колодяна революція” була дана (вилучив частину (краще просто написати або вжити частка/ частці) протистоянню, оскільки етнічні серби будували барикади з колод та великого каміння. Події розпочалося 17 серпня 1990 року навколо міста Кнін (стародавня столиця Королівства Хорватії – прим. перекладача). Спровоковане сербськими політиками Белграду, сербське населення Хорватії почало перекривати дороги, і збройними заворушеннями довкола Кніна, у Далмації, почався процес створення сербської недодержави та її приєднання до Сербії, щоб досягти засадничої мети великосербської політики: “усі серби мусять жити в одній державі”. Серби проголосили свої територіальні автономні регіони у зонах, де були відносною більшістю (наприклад, Кнін), зупинили рух товарів, капіталу та людей з півночі до півдня Хорватії (Кнін для Хорватії є ключовим транспортним вузлом – прим. перекладача), захопили установи внутрішніх справ та влаштували етнічні чистки територій під сербським контролем. Колодяна революція, чи то пак колодяне повстання, розпочалася за 78 днів після зміни уряду в Загребі.

Згідно великосербського проекту, західний кордон Великої Сербії мусив пролягти глибоко всередині Хорватії, в напрямку Вировитиці – Пакраца – Карловаца – Огуліна та частини Горскі-Катару – Карлобагу (приблизні межі османського просування у Хорватії). Колишнє сербське панування планувалось повернути за допомогою:
а) централізації існуючої держави та закріплення панування сербської нації у ній;
б) збройної агресії та приєднання до Сербії значної частини Хорватії та всієї Боснії.

Намаганням хорватів придушити заворушення перешкодила ЮНА загрозою збройного втручання.

По обіді 17 серпня 1990 голова міської ради Кніна, Мілан Мартич, оголосив стан війни. Барикади, утримувані озброєними людьми, перешкоджали будь-яким спробам проникнення “персон нон ґрата” – усіх хорватів, усіх автомобілів із хорватськими документами. Було зроблено публічне звернення до хорватської поліції, що якщо вона не зупинятиме авто, які рухатимуться до “їхньої частини” Хорватії, буде відкриватися вогонь без попередження.

Разом із зведенням барикад, сербські національні збори оголосили про майбутній референдум щодо автономії Країни. Закон про національні свята у Республіці Сербської Країни проголосив 17 серпня святом – день початку збройного повстання, повстання сербів. Найважливішою метою цього повстання була підготовка до постійної окупації хорватських земель, переведення їх під контроль повсталих та відділення від Хорватії.

bal7Бунт пояснювався сербами тим, що їх “тероризували” (хорватський уряд) і що вони “борються за більші культурні, мовні та освітні права”. Сербська газета “Вечірні вісті” писала, що “2 000 000 сербів готові боротися у Хорватії”. Серби Хорватії попросили сербський уряд “захистити сербське населення” та “ввести війська”.

Найбільша провокація екстремістів відбулася 2 травня 1991, коли сербські повстанці у славонському (Славонія – північно-східна частина Хорватії – прим. перекладача) селі Борово Село убили 12 хорватських поліціянтів. Війна у Хорватії почалася.

Війна була оборонною та визвольною з хорватського боку, проти агресії великосербських екстремістів з ядром у вигляді ЮНА. Почалася як захист від великосербського імперіалістичного проекту, з головною ідеєю про незалежність, з націоналістично-буржуазними партіями на чолі (як і в Боснії і Герцеговині).

Серби під час розпаду Югославії пов’язували себе з політикою Белграда та Комуністичної партії Сербії (що стала націоналістичною партією). За такою класифікацією, головним чинником були місцеві сербські політики, які отримували вказівки з Белграда та на початку 1990 створили Сербську Демократичну Партію, що вимагала автономії у Хорватії. У такій діяльності проти Хорватії та хорватів, хорватські серби підняли збройне повстання проти офіційної політики Загреба.

Колодяна революція була не незалежним прагненням сербів Хорватії, так само як Антимайдан не був незалежним прагенням росіян України. Вона служила прикриттям великосербської діяльності Белграда, що хотів збудувати Велику Сербію. За допомогою белградських ЗМІ хорватським сербам передавалась брехлива інформація про “майбутні вбивства усіх нехорватів”, щоб використати нажаханих людей у політичних цілях.

Джерело: Samo sekundu, molim!

Переклад: В.Ш., О.Д..

Tags: , , , ,

Знання належать всьому людству. Будь ласка, при використанні посилайтесь на авторів.

Яндекс.Метрика