Голова народного повстання, Степан Разін

Дата . Категорія Думка, Спомин

 24 квітня 1671 року був схоплений голова народного повстання Степан Разін.

«…я прийшов бити тільки бояр та панів, а з бідними і з простими готовий, як брат, усім поділитися».

Степан Тимофійович Разін відомий у офіційній пропаганді російської держави того часу як злочинець, але факт того, що він же нерідко виступає в якості героя народних пісень і загалом став знаменитим героєм російського фольклору, підтверджує брехливість державницької позиції. Особистість Разіна привертала величезну увагу сучасників і нащадків, він увіковічив свій образ у народних переказах. Він був одним із перших російських повстанців, а також першим росіянином, якому на Заході була присвячена дисертація (захищена вже через декілька років після його страти).

QJr36-wSCeo

На сторінках історії Разін з`являється у 1652 році. На цей час він вже був отаманом і діяв як один з двох уповноважених представників донського козацтва; вочевидь, його військовий досвід і авторитет у колі донців був тоді вже достатньо великим. У 1662-1663 роках Степан очолює козацькі загони у походах проти Кримського ханства та Османської імперії.

Близько цього часу царський воєвода князь Долгоруков під час одного з конфліктів із донськими козаками, котрі саботували накази царської адміністрації, прирікає до страти Івана Разіна, старшого брата Степана. Ця подія вплинула на всю подальшу діяльність Разіна і на становлення його як народного героя – козацького бунтівника: прагнення помститися за смерть брата царату поєдналось із бажанням вільного життя і добробуту для козаків, що перебували під його началом. Незабаром отаман Степан Разін вирішив, що козацький військово-демократичний, народовладницький устрій варто розповсюдити на всю територію російської держави. Під керівництвом Разіна було здійснено успішний грабіжницький похід козаків на нижню Волгу та в Персію (1667 р.); цей похід носив характер непокори уряду і блокував торговий шлях на Волгу.

Навесні 1670 року Разін організував новий похід на Волгу, що мав характер вже відкритого повстання. Він розсилав «прелесні» листи, в яких закликав усіх бажаючих шукачів волі служити йому. Він проголосив себе ворогом усього офіційного уряду – воєвод, дяків, представників церкви. У всіх зайнятих разинцями містах, на всій звільненій від державницької російської влади території Русі впроваджувалась традиційна для слов`ян народно-вічева форма управління суспільством. Представників центральної влади вбивали, канцелярські папери знищувались. Купців, що прямували Волгою, затримували і грабували.

Похід Разіна на Волгу супроводжувався масовими повстаннями кріпаків у нещодавно закріпачених областях Поволжя. Тут вожаками виступали, властиво, не сам Разін та його козаки, а місцеві ватажки. Відійшли від царя і почали повстання також великі групи поволзьких народів – марійців, чувашів, мордви.

У всіх визвольних рухах Середнє та Нижнє Поволжя, а також Приуралля, були зонами бойових дій «воровських людей» (так царські сатрапи називали повстанців). Тут русичі, марійці, башкири, удмурти, чуваші, мордва виступали разом проти феодально-церковного свавілля. Волелюбність – ось що об`єднувало ці народи під знаменами Степана Разіна.

Захопивши Астрахань, Царицин, Саратов і Самару, а також ряд другорядних фортець, Разін не зміг вдало завершити облогу Симбірська восени 1670 року, був поранений і відступив на Дон, де зі своїми прибічниками укріпився у Кагальницькому містечку.

У квітні 1671 року Разін був узятий в полон козацький старійшинами, котрі взяли Кагальницьке містечко штурмом. Він разом із молодшим братом Фролом був виданий московському уряду, привезений до Москви і підданий тортурам, під час яких зберігав поважну мужність. 6 червня 1671 року після оголошення вироку Степан був четвертований на ешафоті посеред Болотної площі.

Козацька війна на Волзі та селянська у Поволжі продовжувалась і після відступу Разіна на Дон, і після його страти під проводом отаманів Василя Уса та Федора Шелудяка. Лише 27 листопада 1671 року урядові війська оволоділи столицею разинці – Астраханню.

Образ непокірного російського повстанця – Степана Разіна, що боровся за вільну Русь без бояр та холопів, є більш ніж актуальним для нашого загарбаного народу. Приклад його боротьби за народу свободу необхідний для культивування в середовищі продовжувачів його справи – руський бунт є неминучим! І стяги вільної Русі, підняті повстанцями Разіна, знову будуть майоріти над нашою землею!

«Ви думаєте, що вбили Разіна, але є ще багато Разіних, котрі помстяться за мою смерть!» (слова, сказані Степаном Разіним перед стратою 16 (6, за старим стилем) червня 1671 року).

Tags: , , ,

Знання належать всьому людству. Будь ласка, при використанні посилайтесь на авторів.

Яндекс.Метрика